Варшавська битва (1656)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Варшавська битва.
| Варшавська битва | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Шведський потоп | |||||||
 Варшавська битва на третій день, Ерік Юнссон Дальберг 1656 | |||||||
| Координати: 52°13′56″ пн. ш. 21°00′30″ сх. д. / 52.23230000002777729° пн. ш. 21.00840000002778041° сх. д. / 52.23230000002777729; 21.00840000002778041 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Шведська імперія Бранденбург |  Річ Посполита Кримське ханство | ||||||
| Командувачі | |||||||
 Карл Х Густав Фрідріх Вільгельм I |  Ян II Казимир | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 10 500 шведів 8 500 бранденбуржців 47 гармат | 36 000 поляків 2 000 кримських татар 18 гармат | ||||||
| Втрати | |||||||
| 1 300 | 2 600 | ||||||
Варшавська битва (28 — 30 липня 1656 року) — битва, в якій армія Речі Посполитої в союзі з Кримським ханством протистояла шведсько-бранденбурзьким військам. За чисельністю військ, що брали участь у битві, вона стала однією з найбільших битв Північної війни 1655—1660 років.
Напередодні битви
Польські сили під командуванням короля Яна II Казимира мали близько 40 тисяч людей, з них близько 4500 піхоти, 10 тисяч посполитого рушення, все інше кавалерія. Армією Швеції та Бранденбургу командували — король Карл X Густав і курфюрст Фрідріх Вільгельм I.
Після висадки на узбережжі біля Данцига, шведсько-бранденбурзьке військове з'єднання рушило на південь у бік Варшави. До складу з'єднання входили 12 500 кавалеристів і 5 500 піхотинців, всього 18 тисяч. Одночасно, Ян II Казимир з армією переправився через Віслу і зустрів шведів на правому березі за 5 кілометрів від варшавського передмістя Прага.
Хід битви
Битва почалася з фронтального нападу шведів і бранденбуржців, яке поляки змогли відбити. Польські солдати розпочали копати шанці перед своїми позиціями, створивши гарне укріплення.
На другий день Фрідріх Вільгельм особисто очолив розвідку і помітив невеличкий пагорб біля лісу. Тому за наказом Фрідріха піхота та драгуни атакували пагорб і зайняли його. Наступні спроби поляків відбити пагорб у бранденбуржців не закінчилися успіхом.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Battle of Warsaw 1656 |
Після цього мобільна шведська кавалерія зробила маневр, непомітно обійшовши Бялоленкський ліс і несподівано з'явившись на правому фланзі поляків. Нова ситуація звела нанівець польські укріплення, а контратака польської кавалерії виявилася невдалою.
На третій день бранденбурзький генерал Отто фон Шпарр протягом кількох годин обстрілював артилерією польські позиції і атакував пікінерами вже дезорганізовані війська. Кавалерійська атака з правого флангу прорвала польські лінії, після чого армія Яна II Казимира почала відступ.
Наслідки
На вулицях Варшави шведи і бранденбуржці провели переможний парад, проте вже незабаром були змушені залишити місто, не будучи в змозі його утримати.
Джерела
- Battle of Warsaw [Архівовано 6 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Радослав Сікора: З історії польських крилатих гусарів. Київ: Дух і літера, 2012. ISBN 978-966-378-260-7. Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Варшавська битва (1656)
| |||||||||||
|
