Варшавська битва (1656)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Варшавська битва.
Варшавська битва
Шведський потоп
Варшавська битва на третій день, Ерік Юнссон Дальберг 1656
Варшавська битва на третій день, Ерік Юнссон Дальберг 1656

Варшавська битва на третій день, Ерік Юнссон Дальберг 1656
Координати: 52°13′56″ пн. ш. 21°00′30″ сх. д. / 52.23230000002777729° пн. ш. 21.00840000002778041° сх. д. / 52.23230000002777729; 21.00840000002778041
Дата: 28 — 30 липня 1656
Місце: Варшава, Річ Посполита
Результат: перемога шведсько-бранденбурзького війська
Сторони
Шведська імперія
Бранденбург
Річ Посполита
Кримське ханство
Командувачі
Карл Х Густав
Фрідріх Вільгельм I
Ян II Казимир
Військові сили
10 500 шведів
8 500 бранденбуржців
47 гармат
36 000 поляків
2 000 кримських татар
18 гармат
Втрати
1 300 2 600

Варшавська битва (28 — 30 липня 1656 року) — битва, в якій армія Речі Посполитої в союзі з Кримським ханством протистояла шведсько-бранденбурзьким військам. За чисельністю військ, що брали участь у битві, вона стала однією з найбільших битв Північної війни 1655—1660 років.

Напередодні битви

Польські сили під командуванням короля Яна II Казимира мали близько 40 тисяч людей, з них близько 4500 піхоти, 10 тисяч посполитого рушення, все інше кавалерія. Армією Швеції та Бранденбургу командували — король Карл X Густав і курфюрст Фрідріх Вільгельм I.

Після висадки на узбережжі біля Данцига, шведсько-бранденбурзьке військове з'єднання рушило на південь у бік Варшави. До складу з'єднання входили 12 500 кавалеристів і 5 500 піхотинців, всього 18 тисяч. Одночасно, Ян II Казимир з армією переправився через Віслу і зустрів шведів на правому березі за 5 кілометрів від варшавського передмістя Прага.

Хід битви

Атака татар

Битва почалася з фронтального нападу шведів і бранденбуржців, яке поляки змогли відбити. Польські солдати розпочали копати шанці перед своїми позиціями, створивши гарне укріплення.

На другий день Фрідріх Вільгельм особисто очолив розвідку і помітив невеличкий пагорб біля лісу. Тому за наказом Фрідріха піхота та драгуни атакували пагорб і зайняли його. Наступні спроби поляків відбити пагорб у бранденбуржців не закінчилися успіхом.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Battle of Warsaw 1656

Після цього мобільна шведська кавалерія зробила маневр, непомітно обійшовши Бялоленкський ліс і несподівано з'явившись на правому фланзі поляків. Нова ситуація звела нанівець польські укріплення, а контратака польської кавалерії виявилася невдалою.

На третій день бранденбурзький генерал Отто фон Шпарр протягом кількох годин обстрілював артилерією польські позиції і атакував пікінерами вже дезорганізовані війська. Кавалерійська атака з правого флангу прорвала польські лінії, після чого армія Яна II Казимира почала відступ.

Наслідки

На вулицях Варшави шведи і бранденбуржці провели переможний парад, проте вже незабаром були змушені залишити місто, не будучи в змозі його утримати.

Джерела

  • Battle of Warsaw [Архівовано 6 серпня 2019 у Wayback Machine.]
  • Радослав Сікора: З історії польських крилатих гусарів. Київ: Дух і літера, 2012. ISBN 978-966-378-260-7. Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Варшавська битва (1656)

  • п
  • о
  • р
Північна війна (1655—1660)
Театри
  • 1655—1660: польсько-шведський
  • 1656—1658: московсько-шведський
  • 1655—1660: померанський
  • 1657—1658: датсько-шведський
  • 1658—1660: датсько-шведський
  • 1655—1660: норвезький
Битви
Договори
Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
BabelNet · Encyclopædia Britannica
Довідкові видання
National Historical Museums of Sweden
Нормативний контроль
Freebase: /m/04_cqg · J9U: 987007542569205171 · LCCN: sh2008001339