Марія Австрійська (1531—1581)

Марія Австрійська
нім. Maria von Österreich
Марія Австрійська
Марія Австрійська
Портрет Марії з донькою Марією Елеонорою, копія оригіналу Якоба Зайзенеґера, близько 1555 року, Музей історії мистецтв у Відні
3-а герцогиня-консорт Юліх-Клеве-Бергу
Початок правління: 18 липня 1546
Кінець правління: 11 грудня 1581
Попередник: Жанна Наваррська
Наступник: Якоба Баденська
Дата народження: 15.5. 1531
Місце народження: Прага, Богемське королівство
Країна: Священна Римська імперія
Дата смерті: 11 грудня 1581(1581-12-11)
Місце смерті: Замок Хамбах, герцогство Юліх-Клеве-Берґ, Священна Римська імперія
Поховання Stiftskirched
Чоловік: Вільгельм Юліх-Клеве-Берзький
Діти: Марія Елеонора, Анна, Магдалена, Карл Фрідріх, Єлизавета, Сибілла, Йоганн Вільгельм
Династія: Габсбурги, Ламарки
Батько: Фердинанд I
Мати: Анна Яґеллонка
Марія Австрійська у Вікісховищі

Марія Австрійська (нім. Maria von Österreich, 15 травня 1531 — 11 грудня 1581) — ерцгерцогиня Австрійська[1] та принцеса Богемська з династії Габсбургів, донька імператора Священної Римської імперії Фердинанда I та богемської принцеси Анни Яґеллонки, дружина герцога Юліх-Клеве-Бергу Вільгельма Багатого.

Біографія

Ранні роки

Народилась 15 травня 1531 року у Празі. Була п'ятою дитиною та третьою донькою в родині короля Богемії й ерцгерцога Австрії Фердинанда I та його дружини Анни Яґеллонки. Мала старших сестер Єлизавету й Анну і братів Максиміліана та Фердинанда. Згодом сімейство поповнилося дев'ятьма молодшими дітьми.

Шлюб батьків був щасливим, вони рідко розлучалися. Батько був високоосвіченою людиною, відрізнявся скромністю та м'якістю характеру.[2] Був відомим колекціонером, полюбляв музику, тримав чудовий оркестр. Мати супроводжувала його в більшості поїздок. Сама вона була відома релігійністю, мудрістю та благочестям,[3] також розмовляла чеською, угорською та німецькою мовами, знала латину.

Портрет Марії пензля Ганса Бессера

У Відні родина мешкала у Старій фортеці,[4] — найстарішому крилі Гофбурга.[5] Полюбляли зупинятися у замку Лінца на березі Дунаю,[6][7] де зіграли весілля Фердинанда та Анни. Часто відвідували Гофбурґ в Інсбруку в Тіролі. Певний час цей замок був навіть резиденцією родини.[8]

Сімейство доволі часто бувало у Празі, й правляче подружжя намагалося перетворити Празький град у представницьку королівську резиденцію. Мешкаючи час від часу у Старому королівському палаці, Фердинанд заклав неподалік ренесансний Королівський сад у 1534 році, а в 1538 році почав будівництво Літнього палацу для своєї дружини.[9][10] Утім руйнівна пожежа червня 1541 року знищила більшість будівель лівого берегу Праги.

Вихователем дітей до 1539 року був німецький поет-гуманіст Каспар Урсінус Веліус.[11]

У 1543 році імператор Карл V Габсбург, дядько Марії, обіцяв її руку герцогу Юліх-Клеве-Берґу. Шлюб був покликаний покласти край Гельдернській війні та закріпити Венлоський договір 1543 року, згідно з яким герцогство Гельдерн відходило австрійському дому, а Вільгельм навертався в католицтво та був зобов'язаний боротися проти Реформації. У свою чергу, Карл дарував Вільгельму привілей визнати законними спадкоємицями його дочок від шлюбу з Марією в разі відсутності спадкоємців чоловічої статі в будинку Габсбургів.

Аби повінчатися з дівчиною, герцог розлучився зі своєю першою дружиною Жанною Наваррською. Хоча фактично даний союз, що не був консумованим, Ватикан просто анулював у 1545 році.[12]

Шлюб та діти

Вільгельм Багатий на гравюрі

У 15-річному віці Марія стала дружиною 30-річного герцога Юліх-Клеве-Берґу Вільгельма Багатого. Вінчання відбулося 18 липня 1546 у Регенсбурзі. За два тижні перед цим її сестра Анна взяла там же шлюб із баварським принцом Альбрехтом. Весілля святкувалося дуже пишно. Імператор Карл V також був присутнім.

За півроку після весілля померла мати Марії, королева Анна, й почалося чеське повстання у Празі.

Укладений з розрахунку союз виявився щасливим.[13] У подружжя народилося семеро дітей:

  • Марія Елеонора (1550—1608) — дружина герцога Пруссії Альбрехта Фрідріха, мала семеро дітей;
  • Анна (1552—1632) — дружина герцога Пфальц-Нойбурґу Філіпа Людвіга, мала восьмеро дітей;
  • Магдалена (1553—1633) — дружина герцога та пфальцграфа Цвайбрюкену Йоганна I Кульгавого, мала восьмеро дітей;
  • Карл Фрідріх (1555—1575) — одруженим не був, дітей не мав;
  • Єлизавета (1556—1561) — прожила 4 роки;[14]
  • Сибілла (1557—1627) — дружина маркграфа Бурґау Карла, дітей не мала;
  • Йоганн Вільгельм (1562—1609) — герцог Юліх-Клеве-Берґу у 1592—1609 роках, був двічі одруженим, дітей не мав.

Столицею об'єднаного герцогства Юліх-Клеве-Берґ був Дюссельдорф. Місто за часів правління Вільгельма стало регіональним центром гуманітарних наук і ліберального католицизму.[15] Утім будівництво представницького замку почали лише у 1549 році. На додачу до Дюссельдорфської резиденції у 1558—1565 роках був розширений Хамбахський мисливський замок.[16] Двір рідко навідував як замок Шваненбурґ у Клеве,[17] так і резиденцію в Юліху через збройний конфлікт у сусідніх Нідерландах.

Хамбахський замок

Марія відрізнялася меланхолійністю, згодом герцогиню почали вважати психічно хворою. Її батько у 1556 році став імператором Священної Римської імперії.

Вільгельм після 1566 року переніс кілька інсультів і був частково паралізованим. Його стан надалі залишався складним: дні, у які він, слабкий і приголомшений, нерухомо сидів на своєму стільці, порушуючи мовчання тихими словами «Боже мій», змінювалися тими, коли він міг вставати, стояти, ходити, їздити, їсти та пити, майже як здорова людина.[18]

Марія померла 11 грудня 1581 року у Хамбахському замку. Була похована в церкві Успіння Діви Марії в Клеве.

Її старший син Карл Фрідріх пішов з життя молодим, захворівши на віспу під час паломництва до Рима в 1575 році. Менший син Йоганн Вільгельм, який успадкував у 1592 році герцогство, виявляв ознаки психічної хвороби та помер бездітним.[19] Землі Юліх-Клеве-Берґу після його смерті були поділені між Бранденбурґом і Пфальц-Нойбурґом.[20]

Генеалогія

Максиміліан I
 
Марія Бургундська
 
Фердинанд II
 
Ізабелла I
 
Казимир IV Ягеллончик
 
Єлизавета Австрійська
 
Гастон II де Фуа-Кандаль
 
Катерина де Фуа
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Філіп I Красивий
 
 
 
 
 
Хуана I Божевільна
 
 
 
 
 
Владислав II Ягелончик
 
 
 
 
 
Анна де Фуа
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фердинанд I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Анна Ягеллонка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. ↑ Jirí Louda and Michael MacLagan, Lines of Succession: Heraldry of the Royal Families of Europe, 2nd edition (London, U.K.: Little, Brown and Company, 1999), table 80. Hereinafter cited as Lines of Succession.
  2. ↑ Constantin von Wurzbach: Habsburg, Ferdinand I. (deutscher Kaiser). In: Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. 6. Theil. Kaiserlich-königliche Hof- und Staatsdruckerei, Wien 1860, стор. 181. [1] [Архівовано 26 лютого 2021 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Eva Obermayer-Marnach: Anna Jagjello. In: Neue Deutsche Biographie. Band 1, Duncker & Humblot, Berlin 1953, ISBN 3-428-00182-6, стор. 299. [2] [Архівовано 2 липня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
  4. ↑ яка з XVIII століття мала назву Швейцарський двір (нім. Schweizerhof).[3] [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
  5. ↑ Швейцарський двір. Ренесансна резиденція [4] [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
  6. ↑ Замковий музей. Історія [5] [Архівовано 16 березня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
  7. ↑ Замки Австрії. Лінцький замок [6] [Архівовано 27 квітня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
  8. ↑ Історія замку Гофбург у Інсбруку [7] [Архівовано 17 травня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
  9. ↑ Літній палац королеви Анни [8] [Архівовано 8 квітня 2010 у Wayback Machine.] (чес.)
  10. ↑ Пражский Град – Бельведер королевы Анны [9] [Архівовано 6 грудня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. ↑ Gustav Bauch: Ursinus, Kaspar Velius. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 39, Duncker & Humblot, Leipzig 1895, стор. 367–369. [10] [Архівовано 20 січня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
  12. ↑ Профіль на Genealogics.org [11] (англ.)
  13. ↑ Johann Friedrich Knapp: Regenten- und volks-geschichte der länder Cleve, Mark, Jülich, Berg, und Ravensberg, Band 3, C. J. Becker, 1836, стор. 156.
  14. ↑ Профіль на Genealogics.org [12] [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  15. ↑ Hugo Weidenhaupt. Kleine Geschichte der Stadt Düsseldorf. — 10. — Düs: Triltsch, 1993.
  16. ↑ Jean Charles François Baron de Ladoucette: Reise im Jahre 1813 und 1814 durch das Land zwischen Maas und Rhein. Hrsg.: Birgit Gerlach. 1. Auflage. Antiquariat Am St. Vith, Mönchengladbach 2009, ISBN 978-3-00-028810-4, стор. 156.
  17. ↑ Історія замку Шваненбург в Клеве [13] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
  18. ↑ Woldemar Harleß: Wilhelm V. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 43, Duncker & Humblot, Leipzig 1898, стор. 106–113.[14] [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
  19. ↑ Хоча деякі джерела вважають його сином Германа оп ден Граффа (1585—1642) від ймовірного морганатичного шлюбу з Анною оп ден Графф.
  20. ↑ Manfred Wolf: Johann Wilhelm. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 10, Duncker & Humblot, Berlin 1974, ISBN 3-428-00191-5, стор. 491 [15] [Архівовано 11 березня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)

Література

  • Constantin von Wurzbach: Maria, Erzherzogin von Oesterreich, Herzogin zu Berg, Jülich und Cleve. Nr. 198. In: Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. 7. Theil. Kaiserlich-königliche Hof- und Staatsdruckerei, Wien 1861, стор. 19 [16] [Архівовано 23 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
  • Gustav Prümm: Ein Gewinn fürs ganze Leben, Books on Demand, 2009, стор. 16.
  • Zentralstelle für Deutsche Personen- und Familiengeschichte: Genealogisches Jahrbuch, Band 36–38, Degener, 1996.

Посилання

  • Династія Габсбургів [Архівовано 5 березня 2021 у Wayback Machine.]
  • Профіль на Geni.com [Архівовано 19 березня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Профіль на Genealogics.org (англ.)
  • Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 2 березня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Генеалогія Марії Австрійської [Архівовано 30 січня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Генеалогія Вільгельма Юліх-Клеве-Берзького [Архівовано 7 квітня 2012 у WebCite] (англ.)
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Національний музей Швеції
Генеалогія та некрополістика
Find a Grave · Genealogics.org · Geni.com · Родовід · Sejm-Wielki.pl · The Peerage · WeRelate · WikiTree
Словники та енциклопедії
Prabook
Довідкові видання
Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie
Нормативний контроль
Freebase: /m/092ry_ · GND: 137351682 · MAK: 9810693664605606 · NLP: a0000003850360 · VIAF: 81554323 · WorldCat: viaf-81554323

П:  Історія П:  Біографії П:  Німеччина