A-ДНК

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.
(січень 2018)
Структура A-ДНК

A-ДНК або A-форма ДНК — одна з багатьох можливих подвійних спіральних конформацій ДНК. Це подвійна правостороння спіральнаструктура, досить подібна до більш поширеної і відомої B-форми ДНК, але з коротшою компактнішою структурою. Вважається, що A-ДНК є однією з трьох біологічно активних подвійно-спіральних структур разом з B- і Z-ДНК. В лабораторних умовах ця конформація виникає при 75%-ній вологості і у присутності іонів калію, натрію або цезію, число пар основ на виток — 11, кут обертання між сусідніми парами основ — 32,7º, діаметр спіралі — 23 Å, всі основи мають антиконформацію.

Відмінності з B-формою залежать від конформації дезоксирибози. Скорочується відстань між фосфатними залишками, кожна пара азотистих основ суттєво нахиляється до осі спіралі, що призводить до скорочення відстані між сусідніми парами основ — до 2,56 Å.[1]

«Великий та малий жолобки» є такими лише для B-форми, у випадку A-конфігурації вони міняються місцями.[1]

Примітки

  1. а б А. В. Сиволоб (2008). Молекулярна біологія (PDF). К: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет". с. 78. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 21 січня 2018.


Сахарин Це незавершена стаття з молекулярної біології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.