Arbutus menziesii : Назва, Будова, Поширення та середовище існування, Практичне використання Вікіпедія

Arbutus menziesii

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Рослини (Plantae)
Відділ:	Вищі рослини (Streptophyta)
—	Судинні (Tracheophyta)
—	Покритонасінні (Magnoliophyta)
—	Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок:	Вересоцвіті (Ericales)
Родина:	Вересові (Ericaceae)
Підродина:	Arbutoideae
Рід:	Суничник (Arbutus)
Вид:	Суничник Мензиса

Біноміальна назва

Arbutus menziesii
Pursh, 1813

Natural range of Arbutus menziesii

Синоніми^[1]

*Arbutus menziesii var. elliptica DC.

Arbutus menziesii var. oblongifolia DC.
Arbutus procera Douglas ex Lindl. 1836 not Sol. ex DC. 1839

Посилання

Вікісховище:	Arbutus menziesii
EOL:	582128
IPNI:	326479-1
ITIS:	23627
МСОП:	61220272
NCBI:	82758

Суничник Мензиса (Arbutus menziesii) — вид рослин родини вересові (Ericaceae).

Назва

Назву суничник дерево отримало ще від іспанських поселенців, що помітили його схожість з суничником звичайним (Arbutus unedo).

Будова

Вічнозелена листяна рослина до 30 м висотою. Дуже міцне дерево, що здатне витримувати сильні вітри, брак поживних речовин у ґрунті, лісові пожежі. Має помітну гладеньку кору, що впродовж більшої частини року має насичений коричнево-оранжевий колір, а влітку блякне і починає відшаровуватися, оголяючи молоду зеленовато-кремову кору, прохолодну і клейку на дотик. Суничник має білі дзвоникоподібні квіти у великих суцвіттях та тверді кулясті плоди зі зморшкуватою шкіркою та кислуватим смаком.

Поширення та середовище існування

Росте на західному узбережжі Північної Америки: від Південно-західної частини Британської Колумбії (Канада) до північної частини півострова Каліфорнія (Мексика), де трапляється найчастіше між узбережжям Тихого океану до гір Сьєрра-Невада. Зустрічається на кам'янистих ґрунтах у хвойних лісах разом з Pinus ponderosa та у вічнозелених рідколіссях.

Практичне використання

Корінне населення Америки вживало плоди суничника в їжу, переважно у вигляді сидру, оскільки вони містять високу концентрацію таніну. З кори робили лікувальний чай.